Узагальнення неповнолітні

                                                                Узагальнення судової практики

розгляду кримінальних справ про злочини,

       вчинені неповнолітніми у 2012 році.

Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою актуальною правовою та суспільною проблемою, що постійно привертає увагу вчених і практиків. Вона є складовою загальної злочинності та засвідчує тенденції її розвитку в майбутньому. Це зумовлено не лише тим, що неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду, а й тим, що на сьогодні, це – одна з найбільш кримінально-уражених верств населення.

  Розглядаючи проблему злочинності серед неповнолітніх, необхідно виділити сукупність обставин та факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Серед них перше місце посідає сім’я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, відсутність профілактичної та попереджувальної роботи, алкоголізм і наркоманія серед однолітків, тощо.

Найпоширенішим методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є запобігання їй. Це завдання є пріоритетним для правоохоронної системи нашої держави. Суспільство заклопотане, перш за все, тим щоб захистити себе від неповнолітніх правопорушників, і в водночас повернути до нормального життя тих, які стали на хибний шлях. Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Ефективні правові заходи, які суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть реально запобігати вчиненню ними нових злочинів та виправленню підлітків. Здійснюючи правосуддя щодо неповнолітніх, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.

Особливе значення у запобіганні та профілактиці злочинів серед неповнолітніх мають кримінально-процесуальні, у тому числі й запобіжні заходи, що застосовуються до неповнолітніх. Вони можуть сприяти попередженню злочинів і водночас забезпечити виправлення підлітків.

З метою якості та оперативності розгляду справ щодо неповнолітніх Верховним Судом України було рекомендовано запровадити спеціалізацію суддів по розгляду кримінальних справ про злочини вчинені неповнолітніми. Так, у 2012 році суддею, уповноваженим розглядати злочини, вчинені неповнолітніми було призначено Олексюк Аллу Олександрівну.

У 2012 році Демидівським районним судом Рівненської області було розглянуто 45 кримінальних справ, з них 6 справ про вчинення злочину неповнолітніми.

Зокрема, у 2012 році неповнолітні вчинили наступні злочини:

-         Крадіжка ( ч.1, ч.3 ст.185 ККУ) – 4 особи, усі засуджені;

-         Нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч.1 ст.122 ККУ) –       1 особу засуджено;

-         Хуліганство (ч.1 ст.296 ККУ) - 1 особу засуджено;

-         Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 ККУ) – 1 особа, застосовано заходи виховного характеру щодо неповнолітнього.

Під час проведення досудового слідства по справі №1/1704/16/2012 за обвинуваченням Березюка С.П. за ч.1 ст.122 КК України  судом розглядалось подання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Однак суд відмовив у задоволені вищевказаного подання у зв’язку з відсутністю об’єктивних підстав для взяття Березюка С.П. під варту. По інших кримінальних справах по обвинуваченню неповнолітніх у 2012 році запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом не обирався.

При призначенні до розгляду справ щодо неповнолітніх,  суддями Демидівського районного суду Рівненської області строки досудового розгляду справи (ст. 241  КПК України) та строки призначення   справи до розгляду      (ст. 256 КПК  України) не порушувались.

Більшість справ про злочини, вчинені неповнолітніми, розглядаються в розумні строки. Однак мають місце випадки, коли розгляд справ носить тривалий характер. Так справа № 1/1704/5/2012 року по обвинуваченню Юрчука Р.М за ч.1 ст. 296 КК України  найчастіше відкладалась у зв’язку з неявкою потерпілого, а пізніше - свідка та захисника підсудного.

При розгляді справ даної категорії суддями Демидівського районного суду у 2012 році ст. 299 КПК України не застосовувалась.

При розгляді кримінальних справ по обвинуваченню неповнолітніх, суддями Демидівського районного суду Рівненської області в обов’язковому порядку виконувались вимоги ст.441-442 КПК України.  Зокрема, в усіх справах про час та місце розгляду справи повідомлялись служба у справах неповнолітніх та міліція у справах неповнолітніх.  Так, у справі №1/1704/31/2012 по обвинуваченню Ткачука М.В. за ч. 3 ст. 185 КК України та у справі №1/1704/36/2012  по обвинуваченню Кота П.В. та Цимбалова І.М. за ч.1 ст. 185 КК України брали участь у судовому розгляді, як представник органу опіки і піклування Демидівської райдержадміністрації так і представник інспекції у справах неповнолітніх. В кожній справі брали участь законні представники підсудних – один з батьків, або представники педагогічного колективу.

При розгляді справ по обвинуваченню неповнолітніх осіб, головуючим по справі  в повному обсязі дотримувались вимоги ст. 433 КПК України. По свідоцтвам про народження встановлювався вік неповнолітніх, з'ясовувалися дані про особу підсудного,  стан його здоров»я та загального розвитку, характеристика, умови його життя і виховання (дані про сім»ю, побутове оточення), обставини, що негативно впливали на його виховання, з'ясовувалася наявність дорослих співучасників чи осіб, які втягли неповнолітнього у злочинну діяльність. Крім того, у кожній справі судом ретельно досліджувалися причини та умови, які спр ияли вчиненню неповнолітнім злочину, з'ясовувалися обставини оточення, інтереси та поведінка вдома та в школі неповнолітніх осіб, а також ставлення неповнолітнього до вчиненого діяння.

Обставини, передбачені ст. 433 КПК України, з’ясовувались й за умови, що на час провадження судового розгляду справи особа, яка вчинила злочин у неповнолітньому віці, досягла повноліття. Як приклад, по справі № 1/1704/5/12 року по обвинуваченню Юрчука Р.М.  за ч.2 ст. 296 КК України, який скоїв злочин будучи неповнолітнім, а на час розгляду справи в суді підсудний досяг повноліття, головуючим суддею по справі було з’ясовано вік підсудного, його характеристику, стан здоров’я, умови його проживання,  ставлення до скоєного діяння.  При встановлені судом покарання обставиною, що пом’якшує покарання враховано вчинення злочину неповнолітнім.

Однак, підсудний вину в суді не визнав, у вчиненому не розкаявся, дій, які б свідчили про його бажання і волю стати на шлях виправлення не вчинив. Також було встановлено, що Юрчук Р.М. вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, що було визнано судом, як обтяжуюча обставина. У зв’язку із усім вищевказанимпідсудному Юрчуку Р.М. було встановлено випробування на максимальний строк, передбачений законом.

Випадків порушення судом права на захист щодо неповнолітніх підсудних не спостерігалось. Кожному обвинуваченому на стадії досудового слідства був наданий захисник.

При призначенні покарання неповнолітнім суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі те, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальні реабілітація.

Призначаючи неповнолітнім покарання, крім обставин передбачених у статтях  65-67 КК України суд відповідно до ч.1 ст. 103 КК  враховує також умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості його особи.

 Так судом, обов’язково враховується при призначенні покарання – незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття, неповнолітній вік особи, яка вчинила злочин і який згідно п.3 ч.1 ст. 66 КК України є обставиною, яка пом’якшує покарання. Так, наприклад при призначенні покарання Юрчуку Р.М., який на час розгляду справи в суді досяг повноліття, до обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відніс вчинення злочину неповнолітнім. 

Аналізуючи інші справи цієї категорії, слід зазначити такі основні обставини, які були визнані судом, як такі, що пом’якшують покарання: вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих збитків У справі №1/1704/37/2012 по обвинуваченню Бриндецького С.І. за ч.1 ст.185 КК України одною з обставин, що пом’якшує покарання стало з’явлення з зізнанням. У справі №1/1704/36/2012   по обвинуваченню Кота П.В. та Цимбалова І.М. за ч.1 ст. 185 КК України обставиною, що пом’якшує покарання Коту П.В. стало те, що він являється дитиною інвалідом.

Обтяжуючих обставин не виявлено.

Справи стосовно неповнолітніх на додаткове розслідування не направлялись.

Особам, засудженим за злочини, вчинені у неповнолітньому віці, було призначено наступні види покарань:

-          По справі №1/1704/5/12 Юрчуку Р.М. за ч.1 ст. 296 КК України призначено покарання у вигляді 30 діб арешту, а підставі ст.75, п.3,4 ч.1 ст.76 , 104 КК України,  звільнено Юрчука Руслана Миколайовича від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки

-         По справі №1/1704/16/12 Березюку С.П. за ч.1 ст.122 КК України призначено покарання у вигляді   1 року позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши  йому іспитовий строк  - 1 рік.

-          По справі №1/1704/31/12 Ткачуку М.В. за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років, на підставі ст.ст.75,104 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк – 1 рік.

-         По справі №1/1704/36/12 Коту П.В. та Цимбалову  І.М. за ч.3 ст.185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.  104, 75 Кримінального кодексу України звільнено    Кота П.В. та  Цимбалова  І.М.  від відбування покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк – 1 рік.

Разом з тим, при звільненні вище вказаних засуджених неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням  в кожній справі на них було покладено обов’язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК, зокрема повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Слід зазначити те, що засудженим та їхнім законним представникам роз’яснені правові наслідки застосування положень ст. 75, 76, 104  КК, про що записано в протоколі судового засідання.

-         По справі №1/1704/37/12 Бриндецькому С.І. за ч.1 ст.185 КК України призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Штраф засуджений сплатив добровільно.

-         По справі №1-н/1704/1/12 відносно Гаврилюка С.І застосовано захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків терміном на 1 рік.

Слід зауважити, що 2 справи було оскаржено в апеляційному порядку, однак вироки Демидівського районного суду суддями апеляційної інстанції залишено в силі.

Узагальнивши практику розгляду Демидівським районним судом Рівненської області кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, як таких проблемних та спірних питань не виникало. Проте доцільним було б надати роз’яснення щодо виклику законного представника, представника служби  у справах неповнолітніх та міліції й за умови, коли на час судового розгляду справи особа, яка вчинила злочин у неповнолітньому віці, досягла повноліття.

Виконала помічник голови суду І.М.Костюк