Експерти пояснили чого слід чекати Україні від реформи правосуддя

В Україні триває реформа судової системи – стали відомі нові деталі ЗУ «ПРО судоустрій і статус суддів».

У середині липня президент України Петро Порошенко підписав нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII (далі-Закон про судоустрій), прийнятого Верховною Радою 2 червня 2016 року. Прийняття Закону про судоустрій дозволить реалізувати положення, прийняті в цей же день парламентом щодо змін до Конституції України щодо правосуддя.

Закон про судоустрій набирає чинності 30 вересня 2016 одночасно зі змінами до Конституції України щодо правосуддя.

Зазначений Закон, який суттєво змінює структуру судової системи України, процедуру призначення, звільнення та притягнення до відповідальності суддів, має свої переваги і недоліки, основні з яких ми розглянемо в цій статті.

Важливими є положення Закону, які спрямовані на деполітизацію судової системи. Після вступу в силу Закону про судоустрій політичні органи не будуть впливати на суддівську кар’єру. Повноваження від президента та Верховної Ради України щодо переведення, звільнення суддів, надання згоди на їх арешт і утримання під вартою перейдуть до Вищої ради правосуддя. Призначати суддів президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

Крім того, президент України позбавляється повноважень щодо створення і ліквідації судів своїм указом.

Закон передбачає перехід до триланкової судової системи і визначає роль Верховного Суду України як суду касаційної інстанції, а в певних випадках ─ в якості суду першої або апеляційної інстанції. Крім цього, у складі Верховного Суду буде діяти Велика Палата, яка буде здійснювати уніфікацію судової практики та вирішення юрисдикційних спорів.

Це позитивний крок, оскільки трансформація вищих спеціалізованих судів у підрозділи Верховного Суду України буде сприяти забезпеченню єдності судової практики та однакового застосування законодавства.

Верховний Суд України з новою структурою і новим складом повинен запрацювати в першому кварталі 2017 року.

Набір суддів у вищий судовий орган буде здійснюватися за конкурсом. У конкурсі на посаду судді Верховного Суду зможуть брати участь як діючі судді, так і кандидати з не менш ніж 10-річним стажем наукової роботи у сфері права або адвокатської діяльності.

Можливість призначення особи без досвіду роботи суддею на посаду судді Верховного Суду як найвищого органу, який повинен забезпечувати стійкість і єдність судової практики, що може негативно вплинути на якість правосуддя.

Законом передбачено оновлення і місцевих судів. Всі районні, міжрайонні, міські суди замінять окружні суди. Згідно із Законом про судоустрій, місцевими загальними судами є окружні суди, місцевими господарськими ─ окружні господарські суди, місцевими адміністративними ─ відповідні окружні суди. Апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах, розглядають цивільні та кримінальні справи. Апеляційні господарські та адміністративні суди розглядають справи відповідних категорій. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Судова реформа передбачає повну зміну системи обрання суддів, вдосконалює і посилює процедуру кваліфікаційної оцінки суддів. Наслідком таких змін буде наповнення суддівського корпусу найбільш професійними юристами, що суттєво підвищить якість правосуддя.



Законом про судоустрій встановлені кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду судді. Так, на цю посаду може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти, але не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років, володіє державною мовою і відповідає встановленим критеріям професійної компетентності і чесності.

Підвищення вимог щодо віку з 25 до 30 років досвіду роботи від 3 до 5 років до кандидатів на посаду судді має підвищити якість правосуддя в нашій країні.

Суддів відразу будуть призначати на посаду безстроково.

Повноваження суддів, призначених на 5 років до набрання чинності зазначеного Закону, припиняються із закінченням строку, на який вони були призначені.

Потрібно зазначити, що Закон містить низку нових механізмів для запобігання корупції в судовій системі: повний моніторинг способу життя судді, обов’язок подання декларацій чесності і родинних зв’язків тощо.

Передбачається, що при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України буде створено Громадську раду доброчесності, яка буде допомагати комісії у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики.

Недоліком Закону можна назвати те, що висновки Громадської ради просто будуть потрапляти в суддівське досьє і не матимуть зобов’язуючого характеру для Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Наприклад, якщо Громадська рада дасть негативний висновок щодо тієї чи іншої кандидатури, то Вища рада правосуддя або ВККС України має право його не враховувати.

Запобігання корупції в судовій системі повинна сприяти та підвищення розміру заробітної плати суддям, які пройдуть кваліфікаційне оцінювання. Базовий оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду ─ 50 мінімальних зарплат, Верховного Суду ─ 75 мінімальних зарплат. Крім того, до базового розміру окладу судді додатково будуть застосовуватися регіональні коефіцієнти. У Законі також передбачено різного виду доплати.

Однак такі гідні зарплати будуть підвищувати поступово протягом наступних трьох років.

Судді призначатимуться виключно за результатами публічного конкурсу та кваліфікаційного оцінювання. Закон удосконалює процедуру кваліфікаційної оцінки всіх суддів. Зокрема, оцінювання буде проводитися за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності буде проводитися з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Варто зазначити, що Законом про судоустрій закріплено і нову підставу для звільнення судді з посади ─ непідтвердження легальності джерел походження майна.

Закон містить ще одну новелу ─ можливість відрядження судді з його згоди для здійснення правосуддя в інший суд у визначених Законом випадках (наприклад, надмірна завантаженість суду). Це дозволить оптимізувати термін розгляду судових справ в судах, які занадто перевантажені.

Потрібно відзначити і створення вищих спеціалізованих судів, а саме: Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Зазначені суди будуть діяти як суди першої інстанції, а їх рішення зможе переглядати тільки Верховний суд України.

Створення спеціалізованих судів є дуже прогресивним і дуже довгоочікуваною подією в Україні, оскільки дозволить швидко та оперативно розглядати спори, віднесені до їх юрисдикції, висококваліфікованими суддями відповідної спеціалізації. Наприклад, загальновідомим є наявність дефіциту фахівців у сфері інтелектуальної власності посади судді, тому створення суду, що спеціалізується на розгляді таких спорів, спростить захист прав інтелектуальної власності, зробить вирішення судових спорів з інтелектуальної власності більш передбачуваним і швидким для власників об’єктів інтелектуальної власності.

Закон передбачає звуження суддівської недоторканності ─ суддя не може бути затриманий без всякого дозволу під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий до винесення обвинувального вироку суду.

Положення Закону про абсолютну монополію адвокатури на представництво у суді є одними з найбільш дискусійних, оскільки виключне право адвоката на представництво в суді обмежує право особи на вільний вибір захисника своїх прав, що передбачено статтею 59 Конституції України. Такі зміни можна назвати дискримінаційними по відношенню до інших представників юридичної професії.

Разом з тим, прийняті зміни в цілому позитивні, їх затвердження – важливий крок на шляху до створення справді незалежної та справедливої судової системи в Україні.

Джерело:  zik.ua